Щороку в останню суботулистопада в Україні вшановують пам’ять мільйонів жертв трагічних подій – голодоморів1921-1922, 1932-1933 та 1946-1947 років, що назавжди закарбовані у свідомості українськогонароду як найжахливіші сторінки історичного минулого. Пам’яті тих, хто помирав здумкою про шматочок хліба, у Рожищенському фаховому коледжі ЛНУВМБ іменні С.З.Гжицькогобуло проведено відкриту виховну годину «Горить свіча… А може, то душа?»Запаливши Свічки Пам’яті як символ скорботи про мільйони життів наших співвітчизників,студенти ІV курсу спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»під керівництвом куратора Ольги Іванівни Чижевської нагадали присутнім сумні сторінкиісторії нашої країни та віддали данину пам’яті усім тим, хто став жертвами тихчасів.
Студенти розповідалипро найбільшу трагедію в історії людства, про страшну долю українського народу,яку забути не можна. Демонстрували слайди, короткометражні відеофільми, читали вірші,наводили спогади очевидців про те жахіття, яке пережили жертви голодомору.
У ході проведеннязаходу бібліотекарями коледжу була організована тематична книжкова виставка. У вестибюлі навчального корпусу за матеріалами Національногомузею Голодомору-геноциду оформлено стенд «Голодоморв Україні: говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди».
Наш найсвятіший обов’язок– зберегти пам’ять про всіх, хто не дожив, недолюбив, пам’ять про живих і ненароджених.Ми мусимо пам’ятати про кожного, кого тогочасний режим змусив страждати і гинутистрашною смертю, не дав розквітнути новим паросткам життя, і молити Господа, абицей гіркий досвід минулого ніколи не повторився.
Вшануймо ж пам’ять мільйонів синіві доньок України, мільйонів невинних людей – наших земляків, без жалю винищенихГолодомором! Вічна пам’ять загиблим і вічна слава Україні!
